У кожної жінки відчуття того, що їй справді потрібен мужчина (ніякий не чоловік, а справжній Мужчина) приходить у свій час. Вперше я відчула це, блукаючи у пошуках перфоратора та матюкаючись, що розмір дюбеля та саморізу не співпадають.
Вдруге це сталось сьогодні, коли я висіла догори дригом під столом, спираючись на один лікоть, притискаючи плечем до вуха телефон, намагаючись впхнути штекер в системник, а голову у просвіт між стіною і ніжкою стола, бурмочучи в трубку про те, що тепер ще й дрова заново ставити мабуть доведеться…
До чого я все це? Є речі, які жінка не повинна вміти робити)