Якось паскудно, коли ранок починається не з рідної дешевої розчинної кави, не з "доброго ранку" десь коло вуха, а з гуркоту відер, нарікань прибиральниці та телефонної ругані.

Вечір дуже вже політичгих розмов - це коли у кімнатці гуртожитку збираються жінки на баб-розмови, а закінчується все тим, що одна - "тітушка", інша "націоналістка", а я готую пляшки для "коктейлів Молотова" (пляшка з-під сидру під ногами). Та все це під консультації з якимось столичним політ-хлопчиком по скайпу.
______
А якщо серйозно, то досить вже, люди. Схаменіться, подумайте, що коїться, бо страшно якось дуже.