І вже немає сенсу ні у віршах, ні у прозі. Бо його немає взагалі.
18 March
0
Як важко дорослішати. Взагалі майже нічого не змінюється. Відчуття, що ти канатоходець, кожного дня під куполом цирку, але страховки вже немає. І наче ти впевнений у собі, і можешь все зробити, але страшно, бо немає ніякого автосейву, а починати гру заново майже неможливо.
Дитиною грати в дорослі іграшки значно простіше.
Дитиною грати в дорослі іграшки значно простіше.
15 March
Часом буває так, що хочеш писати, а в голові думки показують, що таке броунівський рух і неможливо сконцентруватись.
А так хочеться вилити на папір щось дійсно гарне та справжнє, але так воно і залишаеться бждолиним вуликом у дурнуватій голові.
А так хочеться вилити на папір щось дійсно гарне та справжнє, але так воно і залишаеться бждолиним вуликом у дурнуватій голові.
10 March
Добре, що спогади про деяких людей залишаються ефімерними та ледь помітними. Тоді вони найравдивіші, найприемніші та найболючіші одночасно.
6 March
З далекого минулого.
Здається в мене ще є серце.
Воно б’ється, болить, відчуває.
Щось дивне, таке знайоме, але досі не згадане і аж солодко на губах, та не можу воскресити у пам’яті.
Воно б’ється, болить, відчуває.
Щось дивне, таке знайоме, але досі не згадане і аж солодко на губах, та не можу воскресити у пам’яті.
4 March
А можна я просто чекатиму на тебе? Сьогодні, зараз, скільки потрібно.
Бо я так втомилась шукати.
Тобі подобається грати, а я втомилась від цієї гри.
Тепер твоя черга.
Рахуй.
Один, два, три...
А я тікатиму далеко, бігтиму так, щоб мене наздогнати міг лише вітер.
Не зупиняйся.
Чотири, п’ять, шість...
Тепер ти відчуєш, що таке невтомно, неспинно і так безглуздо намагатись знайти когось у різних світах, думках та вчинках.
Сім, вісім, дев’ять...
Ще трохи почекай, я вже вигадала де сховаюсь.
Залишилось тільки знайти ту шпарину, у яку зможу просочитись, бо ж в цій грі у нас немає тіла, щоб умови були рівними.
Десять.
Почали.
Бо я так втомилась шукати.
Тобі подобається грати, а я втомилась від цієї гри.
Тепер твоя черга.
Рахуй.
Один, два, три...
А я тікатиму далеко, бігтиму так, щоб мене наздогнати міг лише вітер.
Не зупиняйся.
Чотири, п’ять, шість...
Тепер ти відчуєш, що таке невтомно, неспинно і так безглуздо намагатись знайти когось у різних світах, думках та вчинках.
Сім, вісім, дев’ять...
Ще трохи почекай, я вже вигадала де сховаюсь.
Залишилось тільки знайти ту шпарину, у яку зможу просочитись, бо ж в цій грі у нас немає тіла, щоб умови були рівними.
Десять.
Почали.
Я хочу поїхати звідси. Далеко-далеко від усіх проблем, переживань, почуттів.
Тікати, бо це значно легше.
Бо, може, немає сенсу й боротись?
Тікати, бо це значно легше.
Бо, може, немає сенсу й боротись?
3 March
«
Коли тобі душно, скоро весна і не буде так слизько
Хіба ти не віриш? Дивися, а правда насправді так близько..»
— Океан Ельзи
2 March
Не кіно
Життя - не кіно.
І навіть якщо цілими днями ходити коридором з книжками у руках, щоб врешті решт зіштовхнутись з омріяним принцем, то принц скаже лише "йоб, твою мать, дивись куди йдеш!"
Кажу вам чистісіньку правду, я часто запитую про це у різних принців. А іноді вони самі приходять і розповідають.
І навіть якщо цілими днями ходити коридором з книжками у руках, щоб врешті решт зіштовхнутись з омріяним принцем, то принц скаже лише "йоб, твою мать, дивись куди йдеш!"
Кажу вам чистісіньку правду, я часто запитую про це у різних принців. А іноді вони самі приходять і розповідають.
29 February
Я так давно не відчувала спокою.
Забула, що таке вільно дихати, спокійно спати.
Щось з'їдає серце, помаленьку, потроху, але неспинно.
Немає снаги чинити опір, немає часу зробити правильний вибір.
І тільки відлуння кроків у просторових коридорах відчуттів, сподівань та ще чогось ледь знайомого.
І так хочеться… але не можна.
Якщо не можеш бути достатньо сильним - роби вигляд, що ти слабкий, але не дай собі у це повірити.
Забула, що таке вільно дихати, спокійно спати.
Щось з'їдає серце, помаленьку, потроху, але неспинно.
Немає снаги чинити опір, немає часу зробити правильний вибір.
І тільки відлуння кроків у просторових коридорах відчуттів, сподівань та ще чогось ледь знайомого.
І так хочеться… але не можна.
Якщо не можеш бути достатньо сильним - роби вигляд, що ти слабкий, але не дай собі у це повірити.
26 February
Навіяне розмовою
У відносинах з жінками only стратегія і тактика.
Жінки люблять, коли їм присвячують весь свій вільний час. Отже потрібно цей вільний час знайти.
Жінки люблять, коли їм присвячують весь свій вільний час. Отже потрібно цей вільний час знайти.
25 February
Мрійне
Давно-давно хочу собі величезні плакати з фотографіями Віана, Кафки, Камю.
А ще Філіфйонку та шафку "Тардіс"
Отаке от дурненьке.
А ще Філіфйонку та шафку "Тардіс"
Отаке от дурненьке.
Хочеться спати, а в мене ще так багато роботи.
Спати.
І нехай мені буде соромно.
Може, вночі попрацюю.
Спати.
І нехай мені буде соромно.
Може, вночі попрацюю.
24 February
Гра
Хочеться читати Ремарка, грати у покер, співати романси, дістати мундштук, а замість цього доведеться сидіти на проектуванні, читати Кафку, збирати гроші і робити вигляд, що все, блядь, просто чудово.
Але насправді я можу все, окрім покера. Бо грати не вмію.
Але насправді я можу все, окрім покера. Бо грати не вмію.