наполеонівські плани, нестримна лінь та страшенний головний біль.
весна із зимою дуркують, кидаючись в одна одну то лютим холодом, то справжньою спекою, від чого голівоньку просто розриває на шматки, а до того ж ще й нерви здають, бо нічну порцію кошмарів вже отримала.
_____
отже йду виконувати плани і боротись з ліниво-головоболісними проблемами.

осінь натякає на необхідність:
мужика, теплих в’язаних шкарпеток, нових рукавичок…
спонукає до:
сну (спати без мужика надто холодно); частих вилазок на вулицю (без рукавичок, бо їх немає) і постійної потреби у каві.
висновок: хтось або щось повинно зігрівати. добре, що у шафці є трохи коньяку, а на шиї старенький шарфик.

Я хочу поїхати звідси. Далеко-далеко від усіх проблем, переживань, почуттів.
Тікати, бо це значно легше.
Бо, може, немає сенсу й боротись?

Темно, чути гамір натовпу.
Перед обличчям до останнього моменту зачинені двері, а за спиною - лікар.

Про тореодорів.