Світ потребує самотності...
Завжди чиїсь очі, завжди хтось стежить за тобою...
Ніколи не можна залишитись наодинці із самим собою...

Господи, дай нам дихати вільно хоч в останній день перед початком кінця. Дай залишитись одними-єдиними на весь світ...
Дай об*єднатись з вітром, морем, кожною рослинкою, відчути в собі увесь всесвіт, віддати кожну частинку власного тіла невпинному колообігу подій, явищ, інщого життя...
Відчути кожною фіброю безтілесної оболонки інший світ де ніхто не контролює твої вчинки, думки, наміри...

Дай нам єдиний день, коли можна бути собою...

Я розповім тобі який колір має вітер, як пахне листя осіннє…
Покажу як дивляться діти, котрих залишила мати, як дихають перші весняні квіти…
Проведу по запиленій дорозі, що ховає нитки життя,
по тонкій кризі щастя й асфальтових стрічках страху…
Цілуватиму кожну думку, обійматиму кожну пісню, відчуватиму кожен дотик…