багато політики, любощів та відсутність нормального графіку.
20 February
0
5 February
виявляється, робити собі вихідний серед тижня досить приємно, а ще коли з мужиком та валяючись перед телевізором.
27 January
Якось паскудно, коли ранок починається не з рідної дешевої розчинної кави, не з "доброго ранку" десь коло вуха, а з гуркоту відер, нарікань прибиральниці та телефонної ругані.
Політичне.
Вечір дуже вже політичгих розмов - це коли у кімнатці гуртожитку збираються жінки на баб-розмови, а закінчується все тим, що одна - "тітушка", інша "націоналістка", а я готую пляшки для "коктейлів Молотова" (пляшка з-під сидру під ногами). Та все це під консультації з якимось столичним політ-хлопчиком по скайпу.
______
А якщо серйозно, то досить вже, люди. Схаменіться, подумайте, що коїться, бо страшно якось дуже.
______
А якщо серйозно, то досить вже, люди. Схаменіться, подумайте, що коїться, бо страшно якось дуже.
13 January
7 January
3 January
навіть принцесою бути важко.
чим нижче попід планкою тебе ставлять - тим лечше, а от коли високо, то і потреби відповідні, комусь щось повинна хтось чогось чекає.
поверніть мені мою низьку планку - так було легше.
чим нижче попід планкою тебе ставлять - тим лечше, а от коли високо, то і потреби відповідні, комусь щось повинна хтось чогось чекає.
поверніть мені мою низьку планку - так було легше.
22 December
24-годинний перекур - це коли у пожовканому домашньому одязі виповзаєш з гуртожитка на ранкову кавку, а потім увесь день перетворюється у один довжелезний затяг…
І наче справжню пані вдень катають на одній автівці, а ввечері вже на іншій, та ще й у блядському платтячку, всипаному воровськими "розами вєтров"…
І засинаєш бозна-де на квартирі близько сьомої ранку, притискаючи до себе "польові дослідження.." забужко, а прокидаєшся о дев*ятій, бо вже треба їхати…
І от ти стоїш під гуртожитком, тримаєш купу речей, що так чи інакше "робили" твій день, розумішєш, що на годиннику девята тридцять і рівно 24 години тому все саме так і починалось.
І наче справжню пані вдень катають на одній автівці, а ввечері вже на іншій, та ще й у блядському платтячку, всипаному воровськими "розами вєтров"…
І засинаєш бозна-де на квартирі близько сьомої ранку, притискаючи до себе "польові дослідження.." забужко, а прокидаєшся о дев*ятій, бо вже треба їхати…
І от ти стоїш під гуртожитком, тримаєш купу речей, що так чи інакше "робили" твій день, розумішєш, що на годиннику девята тридцять і рівно 24 години тому все саме так і починалось.
17 December
от не люблю я коли хворієш. усе валиться з рук, ходиш наче у тумані та мозок зовсім тебе не слухається.
15 December
день, коли дуже хочеться, щоб поруч був величезний кудлатий пес та піти з ним гуляти.
__________________________
купила все ж таки рукавички, та наспіх. малуваті, але нічого, будемо розтягувати.
__________________________
купила все ж таки рукавички, та наспіх. малуваті, але нічого, будемо розтягувати.
10 December
крім усього поганого… сьогодні перший сніжний день. справжня зима і дуже холодно.
вчора увесь день мене возили на машині, як справжню пані та відволікали від сумних думок.
а сьогодні рятувати вже нікому.
вчора увесь день мене возили на машині, як справжню пані та відволікали від сумних думок.
а сьогодні рятувати вже нікому.
І от як жінка ти маєш право влаштувати істерику і скандал цій паскуді, а от і ні… сидиш на підлозі, втішаєш, жалієш і кажеш, що все буде добре, засовуючи свою гордість кудись у дупу.
4 December
Дуже. Дуже-дуже боляче дивитись як твоя країна, твій народ просто сходить з розуму.
Невже так важно подумати, почитати, знайти інформацію, та блядтво, просто подумати своєю головою!
А в мене навертаються сльози на очі…
____________________________
Неабияк страшно, бо не знаю, що буде далі, не знаю що буде завтра та опіслязавтра.
Не буду казати хто правий, а хто ні, бо не маю права нікого судити.
Просто… теперішнє втрачає будь-який сенс без майбутнього.
Хай навіть так, доки в мене ще є вишиванка у шафі та декілька народних пісень у голові.
Невже так важно подумати, почитати, знайти інформацію, та блядтво, просто подумати своєю головою!
А в мене навертаються сльози на очі…
____________________________
Неабияк страшно, бо не знаю, що буде далі, не знаю що буде завтра та опіслязавтра.
Не буду казати хто правий, а хто ні, бо не маю права нікого судити.
Просто… теперішнє втрачає будь-який сенс без майбутнього.
Хай навіть так, доки в мене ще є вишиванка у шафі та декілька народних пісень у голові.
2 December
майже ніколи не цікавлюсь політикою, але іноді відчуваю потребу розібратись у ситуації.
шоста ранку, колополітичні розмови на кухні гуртожитка.
якось мутно все це…
шоста ранку, колополітичні розмови на кухні гуртожитка.
якось мутно все це…
27 November
осінь натякає на необхідність:
мужика, теплих в’язаних шкарпеток, нових рукавичок…
спонукає до:
сну (спати без мужика надто холодно); частих вилазок на вулицю (без рукавичок, бо їх немає) і постійної потреби у каві.
висновок: хтось або щось повинно зігрівати. добре, що у шафці є трохи коньяку, а на шиї старенький шарфик.
мужика, теплих в’язаних шкарпеток, нових рукавичок…
спонукає до:
сну (спати без мужика надто холодно); частих вилазок на вулицю (без рукавичок, бо їх немає) і постійної потреби у каві.
висновок: хтось або щось повинно зігрівати. добре, що у шафці є трохи коньяку, а на шиї старенький шарфик.